Вернуться: Поради шкільного психолога

РЕЖИМ ДНЯ ПЕРШОКЛАСНИКА. ПОРАДИ БАТЬКАМ

usloviya-adaptatsii-rebenka-k-shkole

   Дитина пішла у перший клас. Це радісна і водночас хвилююча подія, але, разом з тим, і додаткові труднощі. Відбувається зміна провідних видів діяльності: місце гри поступово займає навчання. Нові обов’язки вимагають від дитини зібраності, затрат духовних і фізичних сил. Ось чому так важливо до найдрібніших деталей продумати розпорядок дня школяра, раціонально організувати його побут.

   

 

  На необхідність дотримання режиму дня вказують психологи, лікарі, підкреслюючи, що це важливий засіб збереження нормальної працездатності учня. Відомий фізіолог І. Павлов вважав, що, дотримуючись певного розпорядку дня, ми допомагаємо роботі нервових клітин, запобігаємо виснаженню нервової системи, перевтомі.

   У режимі дня багато залежить від індивідуальних особливостей дитини, умов життя, але основні рекомендації гігієністів, психологів і педагогів повинні бути виконані. Розглянемо робочий день першокласника.

   Підйом. Ранок у багатьох сім’ях проходить напружено, особливо тоді, коли дорослі поспішають на роботу. Батьки час від часу покрикують на дитину, підганяють її. Щоб цього уникнути, важливо пам’ятати одну очевидну істину: вчасно встати — вчасно лягти. Якщо дитина привчена рано лягати спати, звечора готувати все необхідне до занять, то особливих труднощів у дотриманні цього режимного моменту не відчуватиметься. Привчайте малюка вставати зразу (затяжний підйом породжує млявість), вітатися з матір’ю, батьком та всіма рідними.

   Робочий день школяра, як правило, починається з ранкової гімнастики. Зарядка тонізує нервову систему, поліпшує роботу серця, легень, сприяє гарній поставі. Перед її проведенням бажано добре провітрити приміщення, можна увімкнути музику. Ранкова гімнастика закінчується водними процедурами: обтиранням, обливанням.

   Після гімнастики і ранкового туалету — сніданок. Дитині по¬трібен повноцінний сніданок, оскільки попереду — напружена розумова праця. Нехай вона з’їсть і гарячу страву, і чай, і фрукти. Як правило, щось діти їдять з апетитом, чогось вони не люблять, а дещо взагалі не вживають. Прислухайтесь до цього. Такі переваги не завжди є виявом дитячих вередувань. Іноді це потреба організму, з якою не рахуватися не можна. Попросіть дитину допомогти прибрати зі столу, помити посуд.

   Дорога до школи. З дому слід виходити завчасно, йти енергійно. Ви повинні показати дитині найбезпечніший шлях до школи, час від часу нагадувати про дотримання правил вуличного руху.

   Ранок закінчився. Діти пішли до школи. Почався робочий день, Яким він буде, значною мірою залежить від того, як минув ранок. Пам’ятайте: усе, що дитина може, вона повинна виконати сама: зробити зарядку, старанно застелити ліжко, помитися, одягнутися, вчасно вийти з дому. Це важлива умова виховання самостійності.

   Враховуючи той факт, що на базі класу шестиліток функціонує клас-група, тобто з учнями працюють два вчителі (один веде уроки, а другий — групу продовженого дня), характеристика наступних режимних моментів (обід, післяобідній відпочинок, заняття за інтересами) стосується лише батьків, діти яких не відвідують групу продовженого дня.

   Обід. Бажано, щоб він складався із трьох страв. Вживання лише другої страви нерідко призводить до захворювання органів травлення. Порадьтеся, як краще накрити стіл, адже гарно сервірований стіл поліпшує апетит. Сідаючи обідати, дитина має перевдягнутися, помити руки, а після обіду — помити посуд, навести порядок на кухні.

   Для відновлення зниженої на кінець першої половини дня працездатності доцільний активний відпочинок (прогулянка, рухливі ігри та розваги). Молодшим школярам рекомендують перебувати на свіжому повітрі не менше трьох годин на день. Це необхідно для того, щоб дитина росла здоровою. Але, як свідчить практика, так відпочиває лише третина учнів. Причини різні: не дозволяє мама, дитина не встигає виконувати домашні завдання, займаєть¬ся в гуртку чи секції. Тому такі діти швидше втомлюються, гірше працюють, частіше хворіють.

  Для першокласників і дітей з ослабленим здоров’ям важливий і пасивний відпочинок – денний сон протягом години.

   Підвечірок. Дитина може випити склянку молока чи соку з булочкою, з’їсти сирі овочі, фрукти. Після цього слід приступати до виконання домашніх завдань. Нагадаємо, що учням лершого-другого класів не даються завдання додому, тому в цей час вони можуть малювати, ліпити, читати книжку, вирізати, тобто займатися улюбленими справами.

   Кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціонально обладнаний куточок сприяє зосередженості, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності.

   Для учня бажано виділити окрему кімнату. Якщо ж такої можливості немає — затишне місце біля вікна. Стіл ставлять так, щоб світло падало зліва. Праворуч від стола розміщують етажерку або прикріплюють полицю для книжок. Основна вимога до обладнання робочого місця — меблі повинні відповідати зросту школяра. Висота стільця має бути такою, щоб нога всією ступнею торкалася підлоги, висота стола — 55—65 см (для дітей зростом 120-150 см).

   Якщо в сім’ї двоє школярів, то робоче місце слід обладнати для кожного окремо. Безпосередня близькість робочих місць розпорошує увагу дітей, тому доцільно, щоб вони знаходилися поблизу і водночас ізольовано. Тоді кожен зможе займатися своїми справами.

   Важливо подбати і про колірне оформлення кімнати. Добре, коли переважають теплі та спокійні тони (коричневий, жовтий, зелений). Оранжевий і червоний кольори в цілому мають збуджувальний ефект, але на невеличких ділянках поверхні стимулюють загальну активність учня. У робочому куточку школяра мають знайти місце і квітка, вирощена дитиною, і малюнок чи аплікація, зроблені власноручно, і розклад уроків. Радимо час від часу оновлювати інтер’єр куточка.

   Одне із найважливіших питань в обладнанні робочого місця школяра — забезпечення правильної пози при сидінні. Учень має глибоко сидіти на стільці, спираючись попереково-кряжовою частиною хребта на спинку. Голова — у вертикальному положенні або трохи нахилена вперед (під кутом не більше 15°). Тулуб теж нахилений уперед, передпліччя вільно лежать на столі. Плечовий пояс розміщений горизонтально. Ноги повною ступнею спираються на підлогу чи підніжку.

   Відстань від очей до предметів, які розглядаються, має становити 30— 35 см. Верхню частину книги трохи підняти за допомогою підставки.

  Забезпечити правильну позу при читанні та письмі допомагають такі вправи: «Володю, нахились праворуч, тепер ліворуч. Сядь прямо. Ось при такому положенні тулуба треба писати», «Нахились, Марійко, вперед. Постав правий лікоть на парту. Тильною стороною долоні визнач відстань від підборіддя до зошита».

   Важливо виробити у першокласника звичку правильно тримати ручку. Ручку слід тримати трьома пальцями: великим, вказівним і середнім, на відстані 1 — 1,5 см від кульки. Вона має проходити біля згину першого суглоба великого пальця та третього суглоба вказівного, кінець спрямований на праве плече. Якщо підняти вказівний палець, то ручка тримається великим і середнім.

   Безпосередньо перед письмом варто, на перших порах, простежити, чи правильно лежить зошит. Нижній лівий кут повинен лежати навпроти середини грудної клітки дитини. Права рука перпендикулярна до верхнього краю зошита, а відстань від стола до грудей дорівнює ширині затиснутого кулачка.

   Батькам корисно перший місяць посидіти з дитиною — не поруч, а поблизу. Подбайте, щоб малюк не відволікався під час роботи, правильно поклав книжку чи зошит, не сутулився, сидів у зручній позі.

   Важливо привчати дитину до порядку на робочому місці. Кожна річ повинна мати своє місце. Пенал з ручкою і олівцями — посередині, ліворуч — усе, що потрібно для роботи. Тут же підставка для читання. Як домогтися виконання дітьми вищезгаданих вимог? Умова одна: не шкодуючи часу, привчайте малюка виконувати те, що ви вимагаєте від нього. Син чи донька засвоять це доволі швидко тоді, коли дорослі кожен раз і однозначно будуть реагувати на їхні вчинки. З іншого боку, важливо похвалити дитину за кожен, навіть і незначний успіх: «Ти сьогодні значно краще тримаєш ручку і сутулишся менше. Молодець!».

   Настає вечір. Удома збирається вся сім’я. Поспілкуйтеся з дитиною. Поцікавтеся, як минули уроки в школі, що нового вона дізналася, розпитайте про життя класу. Усе це зближує вас з дітьми, сприяє взаєморозумінню.

   Вечеря має бути легкою і становити не більше 20% денного раціону. Молоко, овочі, фрукти та інша легкозасвоювана їжа повинні складати основну частину вечірніх страв.

   Вільний після вечері час школяр може використати на свій розсуд: допомагати батькам, гратися, слухати радіо тощо. Простежте, щоб діти не гралися в рухливі Ігри, не слухали розповіді про страшні події.

   Перед сном дитина має скласти в ранець усе, що необхідно до занять, провітрити кімнату, умитися, почистити зуби, якщо є можливість — прийняти душ (але обов’язково помити ноги), постелити постіль, побажати усім доброї ночі.

   Сон. Першокласника рекомендують вкладати спати не пізніше 21.00. На жаль, чимало дітей порушує цей режим. Скорочення ж тривалості сну, як відомо, сприяє виснаженню нервової системи, ослабленню здоров’я. Малюк стає збудженим, неуважним. Щоб забезпечити достатньо глибокий сон, необхідно привчати дитину лягати спати і вставати завжди в один і той же час; практикувати перед сном 20—30-хвилинні прогулянки на свіжому повітрі; спати, у міру можливості, при відчиненій кватирці і, звичайно, на окремому ліжку.

   Таким чином, ми охарактеризували режим дня першокласника. Виникає питання: чи можливі відхилення від режиму? Звичайно, так. Адже ми підкреслили, що режим — поняття умовне. Кожна дитина — це насамперед людина з притаманними їй індивідуальними особливостями, рисами характеру. Тому розумні відхилення від режиму, звичайно, допустимі, але батьки мають завжди дбати про те, щоб сприяти дотриманню учнями основних режимних моментів: глибокий і міцний сон, повноцінне харчування, достатнє перебування на свіжому повітрі, забезпечення загального розвитку дитини тощо.

   Орієнтовний режим дня для учнів початкових класів

6.00 – 7.00 –        пробудження, підйом, ранкова гімнастика, водні процедури, ранковий туалет, прибирання ліжка

7.00- 7.10 –          сніданок

7.20 – 7.45 –        дорога до школи

7.45 – 12.30 –      заняття в школі

12.30 – 13.00 –    повернення зі школи

13.00 – 13.30 –    обід

13.30 – 14.30 –    післяобідній відпочинок

14.30 – 16.00 –    перебування на повітрі

16.00 – 17.30 –  виконання домашніх завдань (через кожні 30—35 хвилин — перерви на 5—10 хвилин). Під час першої перерви — підвечірок

17.30 – 19.00 –    перебування на повітрі, заняття у спортивних гуртках

19. 00 –20.30 –   вечеря, заняття улюбленими справами

20.30 – 21.00 –   підготовка до сну

21.00 – 7.00   –   сон